Завод з виробництва матеріалів для покрівель, фасадів та швидкомонтованих будівель

Мы в соцсетях:

Телефонуйте нам безкоштовно 0-800-33-00-63

«Впровадження євростандартів захистить українських споживачів»

24 / 07 / 2017

Сьогодні в Україні помітна тенденція до зменшення товщини сировини з металу з цинковим покриттям для прокату профнастилу та металочерепиці. Якщо 7-8 років тому стандартна товщина імпортованого тонколистового прокату була в межах 0,45-0,5 мм, то сьогодні завозять прокат завтовшки 0,19 мм з оцинковки 20 г/м2, поліестеровим покриттям – 12 мкм. Це, напевно, самий мінімум можливостей китайських виробників.
Посередницькі компанії в даний час не думають про якість того продукту, який вони постачають кінцевому споживачу. Вони орієнтовані на заробляння короткостроковій маржі і, відповідно, не розкривають всю інформацію про якість матеріалу, що поставляється. Від цього страждає замовник, у якого формується уявлення про те, що матеріал з покриттям взагалі неякісний. А листовому металу, як типу сировини, необхідно боротися за ринок покрівель, огороджень і фасадів, так як тут є досить багато конкурентних матеріалів. Але неякісна продукція дискредитує саму категорію металевих виробів як надійного матеріалу для огороджувальних конструкцій. І це все в умовах відсутності чітких критеріїв якості та законодавчого регулювання дотримання і контролю стандартів на будівельному ринку України. Як з цим бути? Як боротися з обманом споживачів? Як зупинити наводнення ринку низькоякісною продукцією, а також виробами з неправдивими характеристиками?

На ці та інші питання ми постаралися знайти відповіді разом з Вадимом Пархоменко, головним інженером компанії «Прушиньскі».

vadim3-1

Як Ви можете охарактеризувати ситуацію, що сьогодні склалася на ринку покрівельних та фасадних матеріалів з тонколистового металу з покриттям?

— На жаль, сьогодні на цьому ринку не сформовані критерії якості, внаслідок чого спостерігається велика кількість низькоякісної продукції, яку, переважно, роблять із китайської сировини так звані «гаражні кооперативи». Представники приватного будівництва через нестачу коштів вибирають короткострокову вигоду, абсолютно не звертаючи уваги на проблеми якості та гарантій. І дуже скоро у них настає момент розчарування, так як через короткий період часу експлуатації цей продукт (не хочеться називати його металочерепицею) втрачає як естетичний зовнішній вигляд, так і свою функціональну придатність.
При цьому покупця обманюють не тільки по товщині металу або кількості цинку, а навіть по виробнику металу, наносячи в кустарних умовах маркування, наприклад, європейських виробників на низькосортний китайський метал. Покупця обманюють навіть, завозячи метал європейського виробництва, але з більш гіршими параметрами, який заборонено продавати в ЄС, через невідповідність встановленим там нормам.
Зважаючи на це, одним з методів боротьби з недобросовісними виробниками може стати механізм інформування кінцевих споживачів про правила вибору і стандартах якості продукції.

Хто повинен розвивати культуру споживання прокату з покриттям на внутрішньому ринку?

— Розвиток культури споживання — це комплексне завдання. З одного боку, виробники повинні забезпечувати захист свого продукту від підробок за допомогою його брендування, нанесення маркування, роботи з дилерами і т.д. Державні органи повинні оперативно припиняти спроби недобросовісної конкуренції, використання чужого товарного знака, підробки сертифікатів, а також недотримання критеріїв якості.

У питаннях регулювання якості тонколистового металу з покриттям для покрівельних і фасадних матеріалів досвід яких країн, на Вашу думку, є найбільш прогресивним?

— Большинство экспертов строительной отрасли сходятся во мнении, что в вопросе защиты потребителя, европейские нормы ушли далеко вперед от украинских. Здесь все четко регламентировано. Каждая страна, входящая в состав Евросоюза, должна принимать его стандарты либо в полном виде, либо с некоторыми отступлениями, которые фиксируются в так называемых национальных дополнениях. Это позволяет странам учесть их географические и климатические условия и прочее. А так как Украина выбрала европейский путь развития, то нам тоже нужно использовать в своей работе евронормы.
На самом деле их очень много, но сейчас речь пойдет о EN 5081:2014. Данный стандарт устанавливает общие характеристики, определения, виды, классификации и маркирование изделий, а также требования к материалам, из которых можно изготовить изделия. В Украине, на основе указанного стандарта введен ДСТУ Б EN 508-1:2015 “Вироби покрівельні та облицювальні металеві листові. Технічні вимоги до самонесучих сталевих, алюмінієвих листів або листів із нержавіючої сталі. Частина 1. Сталь”.
Более детально хотелось бы остановиться на таком очень важном показателе как минимальная масса цинка для металла с покрытием. В принятом Украиной (в качестве ДСТУ) EN 508-1:2014 отсутствует общее ограничение по минимальной массе защитного цинкового слоя, при этом, в предшественнике EN 508-1:2008 было указано – минимум 200 г/м2 на обеих сторонах (см. таблицу 1).

— Більшість експертів будівельної галузі сходяться на думці, що в питанні захисту споживача, європейські норми пішли далеко вперед від українських. Тут все чітко регламентовано. Кожна країна, що входить до складу Євросоюзу, повинна приймати його стандарти або в повному вигляді, або з деякими відхиленнями, які фіксуються в так званих національних доповненнях. Це дозволяє країнам врахувати їхні географічні та кліматичні умови та інше. А так як Україна вибрала європейський шлях розвитку, то нам теж потрібно використовувати в своїй роботі євронорми.
Насправді їх дуже багато, але зараз мова піде про EN 5081:2014. Даний стандарт встановлює загальні характеристики, визначення, види, класифікації та маркування виробів, а також вимоги до матеріалів, з яких можна виготовити вироби. В Україні, на основі зазначеного стандарту введений ДСТУ Б EN 508-1: 2015 “Вироби покрівельні та обліцювальні металеві Листові. Технічні вимоги до самонесучіх Стальова, алюмінієвих листів або листів Із нержавіючої сталі. Частина 1. Сталь”.
Більш детально хотілося б зупинитися на такому дуже важливому показнику як мінімальна маса цинку для металу з покриттям. У прийнятому України (в якості ДСТУ) 508-1:2014 відсутнє загальне обмеження по мінімальній масі захисного цинкового шару, при цьому, в попереднику EN 508-1: 2008 року було зазначено – мінімум 200 г / м2 на обох сторонах (див. Таблицю 1).

З огляду на те, що кожна держава, яка приймає EN, має право на внесення поправок / уточнень у вигляді національних програм, в ряді країн Центральної і Північної Європи (див. Таблицю 2) за мінімум взята величина 275 г / м2. При цьому є й ті, хто занизив цей показник. Наприклад, Франція опустилася до мінімуму в 225 г / м2.
На жаль, на даний момент, Україна не ввела обмежувальний показник по масі цинкового покриття для сталі.

Як відомо, всі підприємства «Прушиньскі» працюють тільки з сировиною, яке відповідає європейським стандартам. Яка кількість цинкового покриття має металочерепиця від «Прушиньскі», що реалізується в Україні?

— Основними постачальниками металу для українського заводу «Прушиньскі» є ArcelorMittal (заводи в Німеччині, Польщі, Бельгії, Люксембурзі), Corus / Miriad (завод у Франції), VoestAlpine (завод в Австрії), Salzgitter (завод в Німеччині), продукція яких відповідає всім європейським стандартам якості. Відповідно, не дивлячись на те, що в ДСТУ Б EN 508-1:2015 не вказано мінімально допустиме значення маси захисного шару вся, без винятку, металочерепиця від «Прушиньскі» має не менше 225 г/м2 маси цинку. Ми, будучи європейською компанією і дотримуючись європейських правил, хочемо надавати нашим клієнтам найкращий сервіс і якісний продукт. І я впевнений, що дана стратегія є одним з основних наших переваг, що приносить свої плоди в довгостроковій перспективі.

На Вашу думку, на що потрібно звернути увагу при впровадженні ДСТУ Б EN 508-1: 2015 в Україні?

Нашій країні обов’язково необхідно встановити мінімальний показник захисного шару для сталі, як для виробів з органічним покриттям, так і без нього. Тут дуже важливо дотримати баланс і піти від ігор зі зниженням і підніманням планок.
У випадку зі сталевим листом, що має органічне покриття, йти по шляху Німеччини, Данії та Бельгії нам на даний момент не варто. Потрібно розуміти, що купівельна спроможність населення у нас абсолютно не та і працювати за величиною 275 г/м2 Україна поки не готова.
200 г/м2 цинкового захисного шару для металу з органічним покриттям — це правильний мінімум і опускатися нижче його просто немає сенсу. Якщо ж обмеження не буде внесено в ДСТУ, то за фактом нічого не зміниться. В країну буде і далі ввозитися той же Китай і найдешевший метал з Європи, який в більшості країн ЄС просто заборонений до застосування.

Що дає споживачеві введення ДСТУ Б ЕN 508-1: 2015?

— Саме створення умов, коли споживач на власній кишені відчує, що придбання якісної продукції у сертифікованого виробника вигідніше, ніж покупка металопрокату незрозумілого походження, нехай і за нижчою ціною, зможе зупинити засилля дешевого металу.
Добровільна, а в подальшому і обов’язкова, сертифікація по ДСТУ EN допоможе впорядкувати ситуацію на ринку, захистить кінцевого споживача від недоброякісної товару, а також зобов’яже гравців ринку надавати якісний продукт, як це вже робить наша компанія «Прушиньскі», не дивлячись на відсутність в Україні обмежувальних норм по масі покриття.