Завод з виробництва матеріалів для покрівель, фасадів та швидкомонтованих будівель

Мы в соцсетях:

Телефонуйте нам безкоштовно 0-800-33-00-63

Укладання металочерепиці: на що звернути увагу

24 / 12 / 2013

Укладання металочерепиці своїми руками не таке складне, якщо виконувати роботи, керуючись інструкцією по монтажу металочерепиці та покрівельних аксесуарів.

Металочерепиця стала в наші дні популярнішою, ніж багато інших покрівельних матеріалів, і все тому, що покрівля з неї монтується досить просто: це може зробити навіть непрофесіонал, якщо він буде дотримуватися правил, і не буде відступати від технології. Якщо грамотно виконати монтаж покрівлі з металочерепиці, дах будинку прослужить дуже довго. А ось порушення технології монтажу може скоротити термін експлуатації покрівлі незважаючи на високу якість самого матеріалу.

na-chto-obratit-vnimanie-pri-ukladke-metallocherepicy

Почати потрібно з вивчення конструкції покрівлі та технології монтажу матеріалів. Спочатку може бути буде складно – навички приходять з часом. Але потім справа піде швидше. Якщо ж Ви сумніваєтеся у своїх силах або хочете, щоб роботу виконав спеціаліст – зверніться до професійних монтажників. Інформацію про монтажні бригади в будь-якому регіоні України можна знайти на нашому сайті.

Перш ніж починати основні роботи з укладання покрівлі, слід підготувати не тільки матеріал, але і всі інструменти, які можуть знадобитися в процесі монтажу. Це молотки – звичайний, а іноді і гумовий, шуруповерт, рівень, рулетка, маркер або будівельний олівець, розміточний шнур, довга рівна рейка і м’яка щітка для змітання стружки. Знадобляться також ножиці для різання металу – ручні або електричні, або електролобзик, дискова пилка для тонколистового металу.

Не можна різати листи металочерепиці болгаркою: це серйозно ушкоджує захисне покриття металу, і згодом може початися його корозія. Навіщо псувати якісний матеріал? Ще один важливий момент: при використанні «болгарки» ви автоматично втрачаєте гарантію на покрівельний матеріал. Тож професійний покрівельник, піклуючись про інтереси замовника, ніколи не буде різати оцинкований метал (тим більше металочерепицю) «болгаркою».

Професіонали знають про важливість дотримання правил монтажу, які здаються незначними на перший погляд. Потрібно дотримуватися чистоти покрівельного покриття і під час монтажу періодично очищати металочерепицю від сміття. Тирсу і металеву стружку з покрівлі слід ретельно змітати – саме для цього необхідна щітка з м’якою щетиною. Залишки тирси на даху  будуть утримувати вологу, а металева стружка поступово зафарбує в іржаві плями полімерний шар. При пересуванні по укладеному покрівельному матеріалу можна наступати тільки в ті місця, де під ним проходить рейка обрешітки.

Не можна використовувати взуття з твердою підошвою. Грубе взуття може пошкодити захисний шар металочерепиці, тому всі покрівельні роботи необхідно виконувати у взутті з м’якою підошвою. Підошва не повинна залишати чорних слідів на покрівельному матеріалі.

Листи металочерепиці на покрівлю виготовляють різних розмірів – для кожної покрівлі індивідуально, згідно з попередньо зробленим вимірами. На основі вимірів виконується розкладка листів металочерепиці на покрівлі. Розкладка виконується на папері. Кожну секцію (скат) покрівлі треба розраховувати окремо. Якщо дах має прямокутну форму, розкладку робити простіше. Разом з упакованим замовленням металочерепиці замовник отримує схему розкладки листів. Не існує однієї довжини листа металочерепиці, як у шиферу. Кожному листу – своє місце на покрівлі. Тому треба стежити, щоб листи металочерепиці певної довжини монтувалися на покрівлі згідно схеми розкладки листів.

Укладання покрівельного матеріалу виконується тільки після того, як закінчений монтаж кроквяної системи, підпокрівельної гідроізоляційної мембрани, контррейки і обрешітки.

Виконати монтаж гідроізоляції даху потрібно дуже ретельно, щоб захистити утеплювач від попадання в нього крапель вологи. Якщо утеплювач розташовується в підпокрівельному просторі між кроквами (тепла покрівля), то в якості гідроізоляційного матеріалу необхідно використовувати тільки супердифузійну мембрану. Дуже хорошу по робочим характеристикам і якістю супердифузійну мембрану виробляє компанія Du Рont. Це мембрана Tyvek Solid.

Якщо ж покрівля «холодна», тобто утеплювач укладається по перекриттю, то в якості гідроізоляції допустимо використовувати гідробар’єр. Але якщо у вас є кошти – краще теж укласти супердифузійну мембрану. Ця плівка працює в десятки разів ефективніше, а коштує не набагато дорожче.

Ще до укладання гідроізоляції потрібно змонтувати на краю карниза планку нижнього звісу, до якої буде приклеюватися за допомогою спеціального двостороннього скотчу нижній край гідроізоляційної мембрани. Потім приступаємо до укладання гідроізоляції.

Укладається гідроізоляційна мембрана смугами поперек крокв, тобто паралельно лінії карниза. Кріпимо гідроізоляційну плівку до крокв за допомогою дерев’яної контррейки перетином 25х50 мм, якщо довжина ската не більше 8 метрів або 30х60 мм, якщо довжина ската від 8 до 12 метрів. Контррейки прибиваємо до крокв за допомогою цвяхів. Якщо прилягання контррейки до крокви буде нещільним, то в цей зазор потраплятиме вода і зволожуватиме крізь отвори, пробиті цвяхами в гідроізоляції. Для ущільнення з’єднання контррейки із кроквою, а так само ліквідації містка холоду між ними, на нижню частину контррейки, перед її установкою потрібно наклеїти теплогідроізолюючу прокладку перерізом 5х50 мм або 3х70 мм. Вона забезпечить герметичність з’єднання і запобіжить промерзання крокв. При укладанні смуг гідроізоляції верхня смуга повинна накладатися на нижню приблизно на 15 -20 см. Горизонтальні стики гідроізоляції в “теплій” покрівлі обов’язково проклеюються двостороннім скотчем. Цей захід збереже утеплювач від вивітрювання і дозволить трохи зекономити на опаленні.

Після установки гідроізоляції приступаємо до монтажу рейок обрешітки. Рекомендуємо використовувати обрешітку перерізом 30х100 мм. Але, в залежності від кроку крокв, її перетин може змінюватися. Перша, тобто найближча до карнизного звісу, рейка обрешітки може встановлюватися по-різному, залежно від обраного Вами типу карнизного вузла. Варіанти виконання карнизного вузла можна подивитися в інструкції з монтажу покрівельних матеріалів.  Далі рейки обрешітки монтуються зі стандартним кроком 350 мм по центрах рейок. Під деякі види металочерепиці крок обрешітки може відрізнятися, наприклад, складати 400 мм. На всякий випадок уточніть цей параметр під час замовлення металочерепиці. Рейки обрешітки кріпляться за допомогою цвяхів завдовжки 100-120 мм. Для кріплення обрешітки краще використовувати оцинковані або нержавіючі цвяхи.

Рейки обрешітки повинні розташовуватися строго паралельно лінії карниза. Після монтажу обрешітки уздовж по бічних звісах натягують розміточний шнур і відзначають лінії підрізування торців обрешітки. Як правило, кут між карнизною лінією і лінією фронтону повинен становити 90º. Виступ обрешітки за лінію фронтону звичайно становить від 30 до 50 см. Змонтоване рештування повинне утворювати рівну площину.

Після цього приступаємо до монтажу карнизної планки. На цю планку укладається нижній край металочерепиці. Карнизний вузол з цією планкою виглядає більш красиво, плюс вона дозволяє правильно виконати облаштування вентиляції підпокрівельного простору і відведення дощової води у водостік.

Якщо карнизна планка з якихось причин не використовується, то листи металочерепиці при монтажі зміщують за край карниза (лобову дошку) на 5-7 см.

Так само на цьому етапі встановлюються планки в кошикових ринвах. Верхня планка повинна заходити на нижню мінімум на 10 см. Планки краще купувати з пофарбованої оцинковки. Пофарбована планка прослужить удвічі довше.

Монтаж металочерепиці виконується в певній послідовності

Якщо на металочерепиці є захисна плівка, перед початком укладання її необхідно знімати.

Дотримується порядок укладання листів: справа-наліво або зліва-направо і знизу-вгору. Тобто спочатку монтуємо нижній ряд металочерепиці, потім по черзі – верхні ряди. Якщо скат покрівлі пологий – зручніше монтувати листи, починаючи з лівого боку і просуватися вправо. Якщо скат крутий і листи складно утримувати на даху – їх монтують, починаючи справа. У цьому випадку новий лист металочерепиці заводиться під попередній.

При укладанні потрібно стежити, щоб листи металочерепиці лягали «в замок», тобто при їхньому з’єднанні на сходинках не утворювалися зазори, а краї листів йшли паралельно один одному.

Кріпиться металочерепиця за допомогою покрівельних саморізів з ущільнюючої шайбою. Для кріплення в дерев’яну обрешітку використовують саморізи довжиною 28 мм або 35 мм.

Саморіз повинен бути добре оцинкований і мати якісну ущільнюючу шайбу. Не купуйте дешеві саморізи. При закручуванні саморізів стежте, щоб шайба ущільнювала отвір, але сильно не деформувалася. Нормально, якщо у закрученого саморіза прокладка виходить за межі шайби на 0,5 мм.

Після укладання металочерепиці приступаємо до установки вітрових планок. Стандартна вітрова планка кріпиться саморізами зверху до листа металочерепиці, а збоку до вітрової дошки.

Далі приступаємо до установки конька. Під коньком необхідно встановити коньковий ущільнювач. Вони бувають стрічкового типу або клиновидні. Їхнє завдання запобігти намітанню снігу в підпокрівельний простір. При цьому, вони повинні вільно пропускати повітря. Стрічки приклеюються уздовж конька до гребенів металочерепиці. Клиновидні ущільнювачі зручніше спочатку приклеїти до конька з внутрішньої сторони, а потім змонтувати разом з коньковою планкою.

Залишилося подбати про встановлення покрівельних вентиляційних виходів для вентиляції підпокрівельних приміщень, про утеплення і пароізоляцію покрівлі, якщо Ви робите «теплу» покрівлю. Можна встановити флюгер і систему захисту від блискавок.

Після закінчення робіт за допомогою м’якої щітки очищаємо покрівлю від залишків будівельного сміття.

Якщо все зроблено правильно, покрівля слугуватиме Вам довгі роки, нагадуючи Вам про своє існування лише своїм гарним виглядом.