«Тепла» покрівля — прогонна «жорстка»

Монтаж «теплої» прогонної покрівлі починається з установки покрівельних прогонів на ферми або балки. До несучих елементів легкі сталеві прогони кріпляться за допомогою гнутих кутників або кутників з гарячекатаної сталі (шпальників) через з’єднання під болт. Тип оцинкованих прогонів (Z або C), їх висота і товщина, а також їхній крок визначається згідно з проектом за допомогою каталогу «Таблиці навантажень Z- і C-прогонів», розробленого фахівцями компанії «Прушиньскі». У ньому наведені таблиці несучих властивостей для різних схем використання прогонів (одно-, двох- або багатопролітної схеми опирання) і детально описані методи підбору оптимальних варіантів використання легких сталевих Z-і C-прогонів.

Z-прогони кріпляться до кутників (шпальників) на болтах, а діаметр болта визначається проектом (найчастіше це болти М12 або М16). Установка Z-прогону може проводиться як верхньою полицею до конька, так і до карнизу і визначається проектним рішення і видом опорного столика (з «косинкою» або без).

Перфорація прогону під з’єднання під болт виробляється на заводі «Прушиньскі» згідно з кресленнями КМД, які виготовляють співробітники інженерно-технічного відділу нашої компанії.

Рис. 2. Кріплення легкого сталевого Z-прогону до опорного столика (вид зверху)

До оцинкованих прогонів кріпляться несучі профільовані листи (профнастили) Т40-Т92 широкими полицями догори. Профнастили кріпляться в кожну хвилю саморізами по металу. Утеплення покрівлі в «утепленій» жорсткій покрівельній конструкції найчастіше здійснюється за допомогою  утеплювача щільністю близько 30 кг/м³. Монтаж нижнього листа профнастилу виконується широкими полицями вгору до утеплювача, що дає найбільшу площу опирання плитам або рулонам утеплювача, і не дає йому просідати, просідання утеплювача може привести до погіршення утеплення покрівлі. Висота профнастилу підбирається залежно від заданих проектом навантажень і кроку легких сталевих прогонів в “Інструкції з монтажу профільних листів”.

Рис. 3. Нижній профнастил покладений широкими полицями догори (позитив)

На профільовані листи укладається пароізоляційна плівка, стики якої необхідно проклеїти спеціальною клейкою стрічкою. Проклейка рулонів пароізоляції є обов’язковою для правильної роботи паробар’єру.

Рис. 4. Укладання паробар’єра на нижній профнастил

Після цього на металопрофіль, перпендикулярно скату, монтуються дистанційні (проміжні) Z-прогони товщиною t = 1,0; 1,25; 1,5 мм, в залежності від обраного кроку прогонів і від типу покрівельного (верхнього) профнастилу. Крок проміжних прогонів підбирають або ідентичним кроці несучих Z-прогонів, або кратне розміру утеплювача. Максимально-рекомендований крок дистанційних прогонів 1800 мм. Висота Z-прогону підбирається відповідно товщині шару утеплення.

Дистанційний легкий сталевий Z-прогон монтується до несучого (нижнього) листу оцинкованими саморізами по металу в кожну хвилю.

Дистанційний Z-прогон обов’язково монтується таким чином, щоб його верхня полиця була спрямована в бік конька (див. Рис. 1) або в упереміш (один до конька, а наступний до карниза і т.д.)

Рис. 5. Змонтований дистанційний легкий сталевий Z-прогон

По всій довжині дистанційного Z-прогону укладається самоклейка термопрокладка товщиною 5 мм і шириною 50 або 70 мм для усунення містка холоду та поліпшення якості утеплення покрівлі.

Рис. 6. Термопрокладка на верхній полиці проміжного прогону

Після цього укладають утеплювач. Вкрай важливо: товщина утеплювача повинна бути визначена теплотехнічним розрахунком і повинна бути ідентична висоті дистанційного Z-прогону.

Рис. 7. Утеплювач в “теплій” покрівлі

По поверхні мінеральної вати, паралельно лінії карниза, укладають супердифузійну мембрану з напуском (перенахлестом), ширина якого вказана на рулоні.

Рис. 8. Супердифузійна мембрана, укладена на утеплювач

Тип покрівельного (верхнього) профнастилу підбирається залежно від заданих в технічному проекті навантажень на покрівлю і від кроку дистанційних прогонів. Монтується покрівельний лист за допомогою саморізів по металу в кожну хвилю.

Рис. 9. Монтаж покрівельного профнастилу

У поздовжній замок, для поліпшення гідроізоляційних властивостей профнастилу, компанія «Прушиньскі» рекомендує встановлювати клейкий ущільнювач 3х10, і додатково кріпити замок саморізами по металу 4,8 х19 або 4,8 х20 через кожні 500 мм.

Рис. 10. Поздовжнє накладення покрівельного профнастилу

Рис. 11. Конструкція «утепленої» покрівлі — прогонна «жорстка»:

1 – легкий сталевий Z-прогон (t = 1,5 мм, 2,0 мм, 2,5 мм, 3,0 мм);
2 – несучий профнастил (Т40, Т57, Т60, Т92);
3 – пароізоляційна плівка;
4 – утеплювач;
5 – дистанційний (проміжний) Z-прогон;
6 – саморізи по металу (5,5 х25);
7 – супердифузійна мембрана;
8 – термопрокладка (5х50, 5х70);
9 – покрівельний профнастил (Т20К, Т35, Т40, Т57К);
10 – ущільнювач 3х10

Інженери компанії «Прушиньскі» при роботі з проектом допоможуть Вам підібрати переріз і тип несучих Z-прогонів, несучого і покрівельного профнастилів, зроблять розкладки і відомості матеріалів, необхідних для реалізації об’єкта.